«Комунікуючи із суспільством, маємо зробити все залежне від нас, щоб суду вірили і довіряли»

На цьому наголосив суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима під час круглого столу, присвяченого Презентації звіту за результатами дослідження «Ставлення громадян України до судової системи», проведеного соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Офісу Ради Європи в Україні.

На думку Дмитра Гудими, щоб зрозуміти, які механізми слід застосувати для підвищення довіри до судової системи в Україні, необхідно визначити поняття «довіра». Так, це особливе явище, яке існує у свідомості людини як відображення її певного емоційного стану – ставлення до себе та оточення. Крім того, довіру можна охарактеризувати як переконання у доброчесності, порядності певної людини. Соціологічні заміри цього явища є замірами саме емоційного стану людей у конкретний день, у конкретному місці.

Суддя ВП ВС висловив бачення, що для підвищення рівня довіри до судової влади потрібне впровадження належних механізмів комунікації суду із суспільством за кількома напрямами, пов’язаними з відповідними засобами комунікації: перший – характеризує результати судочинства – судові рішення; другий – поведінку тих, хто уособлює судову владу; третій – належність виконання сервісної функції суду; четвертий – комунікацію із суспільством через ЗМІ та з використанням сучасних технологій.

Щодо судових рішень Дмитро Гудима вважає, що їх має, зокрема, характеризувати така властивість, як якість. Вона передбачає доступність вказаних рішень для читача за змістом (написання простою мовою, без використання складних мовленнєвих конструкцій) і зручність за формою (структурованість, чітке відокремлення інформації про факти від юридичних аргументів суду). Суддя ВП ВС зауважив, що з метою покращення якості судових рішень група суддів Верховного Суду спільно з фахівцями Канадського інституту підготовки суддів цього року розроблятиме навчальну програму з належного мотивування судових рішень. А крім того, висловив думку про те, що було б добре, якби навчальні курси з юридичного аналізу (legal analysis), юридичної аргументації (legal reasoning) викладалися для всіх студентів-юристів, і закликав міжнародні організації сприяти розробленню таких навчальних курсів з урахуванням зарубіжного досвіду.

Стосовно другого напряму впровадження належних механізмів комунікації суду із суспільством Дмитро Гудима зазначив, що поведінка судді має бути бездоганною і в залі судового засідання, і поза ним, щоб у суспільства не було сумнівів, що судді можна довірити вирішення конфлікту.

Третій напрям – виконання судом сервісної функції: суд має розпочинатися з входу, його приміщення – як місця загального користування, так і зали судових засідань – повинні бути зручними і для суду, і для відвідувачів, зокрема для людей з інвалідністю.

Щодо комунікації із суспільством за допомогою ЗМІ та сучасних технологій суддя ВП ВС нагадав Висновок № 7 Консультативної ради європейських суддів, у якому вказано, що суди мають навчитися розповідати про себе. Дмитро Гудима повідомив, що Верховний Суд докладає максимум зусиль для реалізації цієї настанови. Так, обговорюється розроблена у ВС комунікативна політика; обрані судді-речники, які доводять позицію ВС до відома громадськості з урахуванням комунікаційних обмежень, зокрема щодо справ, які перебувають на розгляді, а також змісту обговорень у нарадчій кімнаті. Крім того, Верховний Суд має веб-сайт, сторінку в соціальній мережі Facebook, у якій понад 35 тис. підписників, канал у Telegram, який зібрав за кілька місяців понад 4 тис. підписників. Інформація на сайті та в соціальних мережах викладається простою і зрозумілою мовою та супроводжується інфографікою, чого поки що немає у багатьох західних державах.

Доповідач висловив упевненість у тому, що впроваджені в Україні засоби електронного правосуддя суттєво покращаться, коли буде запроваджена Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

За інформацією Верховного Суду.