Поняття «аналогічні» вимоги і підстави позову не можна ототожнювати з поняттям «однакові» вимоги і підстави позову – КАС ВС

Визначальною ознакою типової справи є наявність певної кількості індивідуальних спорів осіб із суб’єктом владних повноважень щодо застосування певних норм матеріального права.

На це вказала колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши звернення Херсонського окружного адміністративного суду про розв’язання Верховним Судом як зразкової справи, в якій оскаржується  рішення Херсонської міської ради від 22 лютого 2019 року № 1840 «Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк».

В ухвалі Херсонського ОАС зазначено, що у провадженні суддів цього суду перебуває 19 адміністративних справ, відповідачем у яких є один і той самий суб’єкт владних повноважень, спір у яких виник з аналогічних підстав, спірні відносини в яких регулюються одними нормами права та в яких позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (про визнання протиправним та скасування пунктів рішення міськради стосовно перейменування вулиці і парку). На переконання судді Херсонського ОАС, виокремлені ним шість справ мають ознаки типових, а наявна в суді значна їх кількість дає підстави для ухвалення Верховним Судом зразкового рішення.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду вказала, що обставини адміністративної справи № 540/406/19 не містять ознак та критеріїв для визнання і розгляду її як зразкової (у розумінні положень п. 21, 22 ч. 1 ст. 4, ст. 290 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначив, що чимала кількість справ, які є в провадженні суду/судів, ще не є достатньою підставою для того, щоб вважати ці справи типовими. У контексті цього звернення колегія суддів також звернула увагу на те, що поняття «аналогічні» вимоги і підстави позову не можна ототожнювати з поняттям «однакові» вимоги і підстави позову.

Верховний Суд наголосив, що визначальною ознакою типової справи є наявність певної кількості індивідуальних спорів осіб із суб’єктом владних повноважень щодо застосування певних норм матеріального права.

Суд зазначив, що оскаржуване рішення № 1840 є нормативно-правовим актом і для справ такої категорії у КАС України встановлено спеціальний порядок розгляду.

У цьому випадку немає індивідуальних спорів щодо того, як застосовувати певну норму матеріального права. По суті, йдеться про один спір, і остаточне судове рішення по суті позовних вимог не лише вирішить спір між позивачами та відповідачем у цій конкретній справі, а й вичерпає спірність рішення № 1840 (в частині, що оскаржується) як такого.

Отже, Верховний Суд відмовив у відкритті провадження у справі як зразковій і повернув її до Херсонського ОАС.

Ухвала Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 540/406/19 (провадження № Пз/9901/9/19).

За повідомленням Верховного Суду.