Інститути розстрочення/відстрочення податкового боргу та розстрочення/відстрочення виконання судового рішення з виплати цього боргу не є тотожними – КАС ВС

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду, розглянувши  у касаційному порядку справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до державного підприємства.

Держпідприємство звернулося до суду із заявою відстрочити йому погашення частини податкового боргу через виключні обставини, що ускладнюють виконання ним судового рішення у цій справі.

Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін апеляційним судом, подану заяву задоволено. Контролюючий орган оскаржив рішення судів попередніх інстанцій у касаційному порядку.

Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій і вказав на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (чинної на час виникнення спірних правовідносин) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення; це питання також може бути розглянуто за ініціативою суду.

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду право в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду має враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Положення КАС України не містять застережень щодо можливості визначення у інших правових актах відповідних обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення та необхідності їх врахування судом при вирішенні цього питання.

Натомість інститут розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, що регулюється ст. 100 Податкового кодексу України, є елементом процедури погашення податкового боргу платників податків в межах адміністрування податків та зборів як сукупності рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (підпункт 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України), що узгоджується з визначеною у ст. 1 сферою дії ПК України.

Розстрочення/відстрочення виконання судового рішення (що врегульоване КАС України) за самою своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення, передбаченого ст. 100 ПК України; вказані процедури реалізуються різними суб'єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення КАС України та ПК України).

Суд вважає, що інститути розстрочення/відстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення/відстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, суди мають застосовувати положення КАС України.

При цьому питання відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє відповідача від обов'язку сплати податкового боргу та від настання наслідків у разі невиконання (несвоєчасного виконання) такого обов'язку

Постанова Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 2а-25767/10/0570 (адміністративне провадження № К/9901/40938/18) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80317430.

За інформацією Верховного Суду.