У Верховному Суді обговорили питання суддівської незалежності та дисциплінарного провадження щодо судді

У Верховному Суді в рамках Проекту Twinning «Посилення інституційної спроможності Верховного Суду у сфері захисту прав людини на національному рівні» відбулися професійні обговорення щодо зв'язку принципу суддівської незалежності та принципу дисциплінарного провадження щодо судді, в яких взяли участь голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко, судді касаційних судів у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.

Постійний радник Проекту Twinning, суддя Верховного Суду Латвії Яутріте Брієде наголосила на актуальності обраної теми та поінформувала суддів ВС про зустрічі, які відбулися з представниками Вищої ради правосуддя України, Вищої кваліфікаційної комісії України та Ради суддів України. 

Про європейський досвід у застосуванні дисциплінарного провадження щодо судді поінформував суддя Європейського суду загальної юрисдикції (екс-президент Вищого адміністративного суду Литви) Віргіліус Воланчіус.

Сторони обговорили повноваження та особливості роботи дисциплінарної комісії  України й порівняли їх із досвідом аналогічних установ Латвії та Литви. Учасники зустрічі наводили цікаві приклади з національної практики щодо дисциплінарної відповідальності суддів. Зокрема, присутні звернули увагу на проблему правильної кваліфікації проступків і на те, в яких випадках настає кримінальна та дисциплінарна відповідальність або відповідальність за порушення етичних норм, які негативно впливають на репутацію судової влади та, відповідно, знижують рівень довіри до неї серед громадян.

У Латвії дисциплінарне провадження ініціюється головою суду або міністром юстиції і передається дисциплінарному органу, який приймає рішення щодо притягнення до відповідальності судді. Крім того, існує можливість оскаржити рішення комісії в так званому дисциплінарному суді, який формується ad hoc у касаційній інстанції.

На думку судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Алли Лесько, не всі особи, які звертаються до суду, та їх представники розуміють суть процесуальних фільтрів доступу до касаційної інстанції, запроваджених новими процесуальними кодексами. Через це особи вважають, що їм незаконно відмовляють у доступі до правосуддя і, відповідно, нерідко звертаються зі скаргою до ВРП, навіть якщо суддя діяв у межах закону.

Експерти також поінформували учасників заходу про практику притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів у країнах Латвії та Литви. Суддя Вищого адміністративного суду Литви Рамунас Гадляускас повідомив, що основними підставами для відкриття дисциплінарного провадження щодо судді вважаються вчинок судді, який наносить шкоду авторитету правосуддя, порушення вимог Кодексу суддівської етики та недотримання передбачених законом обмежень трудової чи політичної діяльності. 

Заступник Державного секретаря з питань судової влади Міністерства юстиції Латвії Ірена Куціна зазначила, що за роботою суддів постійно стежать, в тому числі й за допомогою спеціальних комп’ютерних програм. Таким чином, Міністерство юстиції Латвії може об’єктивно оцінити тривалість та ефективність роботи кожного судді. Якщо вона є неналежною без вагомих причин, то це може бути одним із факторів притягнення судді до відповідальності.  

У зустрічі також взяли участь суддя Конституційного суду Латвії (колишній член Дисциплінарної комісії суддів Латвії) Яніс Нейманіс, представники апарату Вищої ради правосуддя України та начальник відділу міжнародно-правової взаємодії Верховного Суду Ліна Губар.

За інформацією Верховного Суду.