Суддя ВП ВС взяла участь в обговоренні ефективності нового процесуального законодавства

Суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Кібенко і керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли взяли участь у роботі круглого столу «Нове процесуальне законодавство: перші результати».

Під час круглого столу генеральний директор Директорату правової політики у сфері судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів Міністерства юстиції України Ілля Черногоренко і керівник Проекту ЄС «Право-Justice» Довидас Віткаускас презентували інструменти моніторингу ефективності нового процесуального законодавства, які були нарізно проведені Міністерством юстиції України та проектом «Право-Justice» спільно з Асоціацією правників України. Учасники також мали змогу оперативно пройти опитування в режимі он-лайн.

Про практичні аспекти застосування процесуальних кодексів розповіла Олена Кібенко. Суддя ВП ВС окреслила основні проблеми, які були виявлені під час застосування ВП ВС нових кодексів. Вона звернула увагу, що у процесуальних кодексах господарської та кримінальної юрисдикцій зазначено, що в касаційній інстанції справи мають розглядатися в судовому засіданні. Це суттєво сповільнює розгляд справ, адже письмове провадження дає змогу розглядати у 5-6 разів більше справ на день. Крім того, судді змушені призначати засідання зі значними порушеннями строків розгляду через відсутність вільних місць у графіку ВП ВС, хоча могли б значно швидше розглянути їх у письмовому провадженні. На думку Олени Кібенко, проблему можна було б вирішити, якби судді Верховного Суду могли самостійно розв’язувати питання про порядок розгляду касаційної скарги (письмово чи з викликом сторін).

Суддя ВП ВС наголосила, що процедуру судового засідання варто зробити гнучкішою та сучаснішою. Приміром, відмовитися від ухвалення рішення одразу після слухань, як роблять у багатьох країнах світу. Процедура, яку наразі використовують, є неефективною з огляду на планування засідань.

Труднощі виникають також під час підписання судового рішення. Нещодавно в Україні запроваджено електронний підпис судових рішень, але при цьому в кодексах вимагаються підписання документів ще й на папері. Таким чином, процедура тільки ускладнюється, а не спрощується.

Додаткове навантаження для суддів Великої Палати ВС створюють також справи, пов’язані з юрисдикційними спорами. Судді не можуть повернути цих справ на розгляд до касаційного суду і змушені розглядати їх, навіть якщо вже неодноразово висловлювали позицію щодо юрисдикції з відповідної категорії справ.

Керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли зауважив, що одним із пріоритетів зміни кодексів було зменшення тривалості провадження в Україні. Частково мети було досягнуто шляхом появи нових процесуальних інструментів (таких як зразкові справи, малозначні спори та ін.). Приміром, у касаційних інстанціях судді, за можливості, активно використовують розгляд справ без виклику сторін. Завдяки цьому в Касаційному цивільному суді у складі ВС протягом 10 місяців менша кількість суддів змогла розглянути на 30% більше справ, ніж цивільна палата Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за рік.

Однак після прийняття нових кодексів вже були виявлені певні проблеми, які необхідно розв’язувати. Однією з них залишається зловживання сторонами своїми процесуальними правами задля затягнення розгляду справи. Крім того, багато суддів у регіонах ще не готові повністю використовувати нові інструменти й переважно обирають розгляд справи в судовому засіданні замість письмового провадження.

Учасники круглого столу обговорили міжнародний досвід та нові тенденції «м’якого врегулювання» процесуального законодавства. Суди країн Європейського Союзу активно використовують цей метод задля оперативного та якісного налагодження роботи в судах. У таких випадках процесуальне законодавство і кодекси встановлюють лише загальні принципи, тоді як керування судовим процесом узгоджують самі суди на рівні внутрішньої документації у регламентах та процесуальних документах.

Захід організовано Міністерством юстиції України спільно з проектом Європейського союзу «Pravo-Justice».

За інформацією Верховного Суду.