Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Голова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Михайло Смокович поінформував експертів Проекту Twinning про результати впровадження судової реформи в Україні, роботу судів касаційної інстанції, а також про правові проблеми, які потребують вирішення для вдосконалення національного законодавства.
Зустріч відбулася в рамках заходів з подальшої імплементації Проекту Twinning «Посилення інституційної спроможності Верховного суду у сфері захисту прав людини на національному рівні». Експерти Проекту, які перебувають з робочим візитом в Україні з 25 лютого до 1 березня 2019 року, беруть участь у місії щодо продовження здійснення аналізу національного законодавства з питань діяльності Верховного Суду.
У місії взяли участь експерти Проекту - екс-голова Земельного конституційного суду ФРН Вінфрід Шуберт, голова Апеляційного суду Арнем-Леуварден Королівства Нідерландів Альфред Рене Ван Дер Вінкель, заступник голови Вищого земельного суду міста Кельн, ФРН Крістіан Шмітц-Юстен, суддя Федерального адміністративного суду Республіки Німеччина Мартін Штайнкюлер, постійний радник Проекту Twinning, суддя Верховного суду Латвійської Республіки Яутріте Брієде, асистент з адміністративних питань Проекту Twinning Олександр Бідний.
Від Касаційного адміністративного суду Верховного Суду участь у зустрічі взяли суддя цього суду, секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Микола Гімон, судді Ірина Васильєва, Валентина Юрченко, начальник відділу міжнародно-правової взаємодії Верховного Суду Ліна Губар, завідувач сектору організаційно-протокольного забезпечення заходів суду секретаріату КАС Світлана Пилипець.
Голова КАС ВС Михайло Смокович розповів, що у структурі Верховного Суду чотири касаційних суди – адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний, які переглядають рішення судів нижчих інстанцій своєї юрисдикції. Ці касаційні суди утворили Велику Палату, до якої входять по чотири судді з кожного касаційного суду. Велика Палата головним чином вирішує конфлікти щодо юрисдикції спорів, якщо на таку підставу вказує касатор у своїй скарзі. У такому разі Велика Палата визначає, чи правильно була обрана юрисдикція для вирішення спору. Якщо правильно, то Велика Палата розглядає спір як касаційна інстанція, але, на думку Михайла Смоковича, в такому випадку доцільніше було б, щоб ВП повертала справу до суду касаційної інстанції для подальшого її розгляду відповідно до усталеної практики. Це значно розвантажило б Велику Палату, оскільки в її повноваження входить також вирішення спорів щодо застосування норм, які є наскрізними для всіх судів, наприклад про судовий збір. Крім цього, Велика Палата у касаційному порядку розглядає справи, в яких міститься виключна правова проблема, вирішення якої потрібне для формування єдиної правозастосовної практики, та переглядає судові рішення у справах, в яких ЄСПЛ визнав порушення прав людини при розгляді справи національними судами.
Михайло Смокович повідомив, що Касаційний адміністративний суд, крім касаційних скарг, ще як суд першої інстанції розглядає позови до Президента, Верховної Ради, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а також до Центральної виборчої комісії щодо розгляду справ, пов’язаних з результатами виборів Президента України.
У таких справах, де КАС ВС виступає судом першої інстанції, Велика Палата переглядає рішення в апеляційному порядку. На переконання Михайла Смоковича, і це занадто ускладнює роботу Великої Палати. Значно ефективнішим було б у зазначеній категорії справ зробити судом першої інстанції Шостий апеляційний адміністративний суд (м. Київ), рішення якого переглядалися КАС ВС як апеляційним судом.
Як суд апеляційної інстанції, КАС ВС розглядає спори щодо вилучення земельних ділянок для суспільних потреб, а також, що нині актуально, стосовно оскарження рішень, дій і бездіяльності ЦВК та її членів, й спори між кандидатами на пост Президента України і їхніми довіреними особами.
Під час цього виборчого процесу з 30 грудня 2018 року Касаційний адміністративний суд розглянув понад 30 справ, зазначив очільник суду.
На запитання експертів Проекту Twinning щодо того, як зменшити навантаження на суддів в адміністративних судах, Михайло Смокович відповів, що навантаження стане меншим тільки тоді, коли законодавець прийматиме економічно обґрунтовані закони, за якими Уряд ухвалюватиме підзаконні акти щодо певних виплат, якими будуть дотримані права громадян, а державні органи влади діятимуть відповідно до законів.
Крім цього, процесуальними законами передбачено, що рішення ВС мають виконувати всі суб’єкти владних повноважень, але воно виконується в індивідуальній справі, а не поширюється на ці правовідносини. Був лише один приклад, коли за результатами розгляду зразкової справи Уряд прийняв постанову і виконав це рішення Верховного Суду і, таким чином, відновив права щодо пенсійного забезпечення 150 тис. громадян України. Якби такі дії були після кожного рішення, це значно розвантажило б суди, зазначив Михайло Смокович.
Суддя повідомив, що нині у провадженні 25 суддів Касаційного адміністративного суду перебуває 36 450 справ.
Також він поінформував, що великі очікування суди покладають на прийняття закону про адміністративні процедури, проект якого подано до Парламенту. Якщо такий нормативний акт буде прийнято, то громадяни перед тим, як звернутися до суду, обов’язково подаватимуть скаргу до органу влади – вищої інстанції, яка й розглядатиме її як суд першої інстанції. У такому випадку розгляд судових спорів можна буде завершити в суді апеляційної інстанції.
За інформацією Верховного Суду.