Коли орган місцевого самоврядування може внести зміни до власного рішення

Орган місцевого самоврядування має можливість вносити зміни до власного рішення, водночас реалізація зазначених повноважень можлива в разі дотримання таких умов:

а) відсутність факту виконання рішення, що змінюється;

б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов’язаних із реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб’єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення в разі виникнення таких правовідносин.

Верховний Суд у справі № 240/6076/18, аналізуючи доводи касаційної скарги щодо протиправності прийняття відповідачем рішення № 325 від 4 січня 2019 року, яким внесено виправлення у формулюванні рішення № 258 від 30 листопада 2018 року про дострокове припинення повноважень сільського голови, виклавши його в новій редакції, як додаток до рішення № 325 від 4 січня 2019 року, зазначивши в тексті рішення про недовіру сільському голові та змінивши його описову частину, зазначив, що надаючи такому рішенню відповідача правову оцінку, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказане рішення за своїм характером та юридичною суттю спрямовано виключно на усунення виявлених технічних недоліків у раніше прийнятому рішенні та сприяє забезпеченню дотримання юридичної визначеності у спірних правовідносинах.

Колегія суддів звернула увагу, що положеннями частини першої статті 28 Закону №280/97-ВР передбачено, що на пленарних засіданнях відповідної ради вирішуються, зокрема питання про:

• прийняття рішення про недовіру сільському,селищному, міському голові (пункт 10);
• прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках,передбачених цим Законом (пункт 16).

Таким чином, доповнення раніше прийнятого рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови за пунктом 16 Закону № 280/97-ВР про недовіру сільському голові за пунктом 10 цього ж Закону не є формальним усуненням технічних недоліків у раніше прийнятому рішенні.

Це різні підстави, які можуть зумовлювати одна одну, але вони не є взаємозалежними.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону №280/97-ВР слідує, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року No 7-рп/2009 надано офіційне тлумачення положенням частин першої та десятої статті 59 Закону No280/97-ВР у контексті оцінки права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни.

Так, у пункті 4 мотивувальної частини зазначеного Рішення Конституційний Суд України вказав на те, що органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти.

При цьому, у пункті 5 мотивувальної частини цього Рішення Конституційний Суд України наголосив на тому, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

За повідомленням Судово-юридичної газети.