Чому українські пенсіонери не можуть виконати рішення суду про стягнення пенсії: судді провели круглий стіл з Третьяковою

Судді обговорили з Галиною Третьякової і Мін'юстом проблему ігнорування органами влади рішень судів по соціальних справах.

Від розмов про підвищення пенсій і добробуту соціально вразливих категорій громадян на практиці рівень життя населення раптово не покращиться. Крім обіцянок необхідне їх реальне забезпечення грошима. Але тут із року в рік велика проблема. Громадяни отримують відмову в належних їм за законом пенсіях та соціальних виплатах, йдуть до суду, отримують на руки рішення про стягнення, але виконати його не можуть. Орган соціального захисту або орган пенсійного фонду розводять руками — в казні немає коштів, або виконують рішення так, як заманеться, наприклад, нараховують належну суму, але не виплачують її. Мін'юст, виконавча служба теж не бачать своєї частки провини в такому стані речей і стверджують, що у них «зв'язані руки».

У кого руки «не пов'язані» - кивають вони, так це у законодавця. Але законодавці зовсім не поспішають забезпечити громадянам ефективне виконання рішень. Свідченням тому є поява законопроектів, подібних проекту 5310 голови «соціального» Комітету Верховної Ради, «Слуги народу» Галини Третьякової, яка запропонувала узаконити відстрочку виконання рішення адмінсуду, якщо в казні органу немає грошей — мовляв, в країні криза, а людина може і почекати (навіть пройшовши всі кола судового оскарження). Крім законопроекту, Кабмін в березні 2021 року схвалив стратегію, яка передбачає перегляд соціального законодавства з урахуванням фінансових можливостей держави. А це означає, що допомога від держави буде скорочена.

Позиція суддів

Чому в Україні системно не виконуються рішення судів по соціальних справах, як працює судовий контроль — ці та інші питання судді адміністративних судів спільно з представниками Мін'юсту, Мінсоцполітики, депутатами обговорили на круглому столі, який відбувся 9 липня. Варто зазначити, що ймовірно, вперше обговорення публічно пройшло на такому рівні, де присутні практично всі сторони і всі гілки влади.

Захід був приурочений, в тому числі, до Днів адміністративної юстиції, яка покликана захищати права і інтереси громадян від свавілля суб'єктів владних повноважень.

Одним з найбільш проблемних питань є виконання рішень судів в соціальній сфері. Йдеться про пенсії, пільги тощо, де держава намагається уникнути стягнення з бюджету, навіть якщо суд прийняв рішення на користь громадянина.

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, д. ю. н., почесний президент Асоціації соціального розвитку через право Оксана Епель у вступному слові зазначила, що адмінсуди продовжують виконувати свою головну функцію щодо захисту прав людини від свавілля держави. Однак судовий процес по таких спорах повинен завершуватися виконанням судового рішення. А тут в Україні великі проблеми (що неодноразово констатував Європейський суд з прав людини, Комітет міністрів Ради Європи і т. п.).

 «Подолати цю проблему зусиллями тільки судової гілки влади неможливо — адже завершальним етапом правосуддя є виконання судового рішення», — зазначила вона.

Зокрема, вона назвала в якості проблеми те, що на підконтрольних територіях, куди переведені, в тому числі, пенсійні органи Донецької і Луганської області, ці органи існують тільки «на папері». Відповідно, виконати судове рішення жителі цих областей не можуть.

«Де-юре пенсійні органи існують, а де-факто там немає жодного співробітника, який би виконав рішення суду. І коли нещодавно ми встановили судовий контроль, зобов'язали управління все ж таки виконати судове рішення, то вони, не маючи, як вони кажуть, правової бази, взяли «експериментальне» рішення, зобов'язавши інший орган виконати таке рішення.

Ймовірно, Вам варто було б подумати над законопроектом, в якому передбачити можливість виконання іншими органами, з урахуванням такої складної ситуації з Донецькою і Луганською областями — там же і управління соціального захисту, і багато інших органів, які відповідають за виконання рішень з соціальних справ», — зазначила Оксана Епель, звертаючись до присутньої на круглому столі Галині Третьякової.

Також суддя описала ситуацію з судовим контролем.

Зокрема, в рамках судового контролю, коли суд накладає штраф на першу посадову особу органу, що ігнорує рішення суду, часто трапляється, що ця перша особа і не здогадується про існування судового рішення і про те, що його необхідно виконувати. «Тобто, права рука (або голова) не знає, що відбувається у відділі, який займається виконанням судових рішень», - зазначила суддя.

У свою чергу, голова Ради суддів України Богдан Моніч зауважив, що без Мінсоцполітики органи пенсійного фонду не зроблять і кроку.

«Кілька років тому Мінсоцполітики фактично дало згоду, щоб органи пенсійного фонду виконали рішення Конституційного Суду. Я думав, що ми до подібного не повернемося. Але, на жаль, в певних спорах ця ситуація погіршилася. Органи пенсійного фонду добровільно не хочуть виконувати рішення суду. А виконати рішення КСУ виглядає взагалі як фантастика для них.

Таким чином, органи пенсійного фонду змушують громадян звертатися до суду, щоб захистити свої права», — підкреслив він.

Зокрема, Богдан Моніч розповів, як «виконуються» рішення судів. «Наприклад, орган Пенсійного фонду виконує рішення про перерахунок пенсії. Один місяць виплачує пенсію. А в наступному місяці, в протиріччя з рішенням суду, повторно приймається рішення не виплачувати її. Тобто, ми змушуємо людину з таким самим позовом, з такою ж проблематикою йти в суд, йти по колу. Це ненормально. Адже на постійне судове оскарження витрачаються величезні бюджетні кошти», — зазначив він.

«Можливо, ми могли б прийти до єдиного знаменника — що рішення суду повинно виконуватися», - підкреслив голова РСУ.

Суддя Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Олена Губська підтвердила, що органи виконавчої влади намагаються вигадати різні способи, щоб уникнути виконання рішення суду. Наприклад, вже після судового рішення, яке зобов'язує перерахувати людині виплату за певною формулою, органи роблять свій власний розрахунок, чим змушують людину знову йти в суд. За її словами, тут важливу роль відіграє воля законодавця, який міг би позбавити громадян від необхідності «ходити по колу».

Голова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Михайло Смокович нагадав, що Кодекс адміністративного судочинства був прийнятий «з боєм», оскільки Верховній Раді тоді довелося долати вето Президента Віктора Ющенка. Зрозуміло, що влада не дуже хотіла мати для себе такий «обмежувач» в особі адмін'юстиції. Тоді суддям довелося пояснювати депутатам, чому необхідно прийняти КАСУ.

«Я думаю, що українському народу і людям, які знаходяться на території України, пощастило, що був прийнятий цей Кодекс, та адміністративне судочинство запрацювало. Але, безумовно, є дуже багато проблем. І особливо — в частині виконання рішень адміністративних судів в соціальній сфері», — зазначив Михайло Смокович.

«Як відзначає Європейський суд, виконання рішення є складовою захисту прав та інтересів людини. І якщо рішення не виконано, то таке судочинство є примарним. Воно нікому не потрібно», - підкреслив він.

За його словами, з 2005 року, коли була запроваджена адмінюстиція в Україні, по сьогоднішній день більше 2,7 млн ​​справ в адміністративній юстиції стосувалися суперечок щодо виконання рішень судів.

У минулому році таких справ було більше 141 тисячі. І в цьому році — вже понад 91 тисячі.

«Тобто, це не суперечки між людиною і державою, а суперечки з приводу виконання рішень судів. Це до того, чому даний круглий стіл є таким актуальним», — додав голова КАС ВС.

Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко зазначив, що після прийняття змін до статті 129 Конституції України в 2016 році виконання судового рішення стало не лише складовою права на справедливий суд, а й позитивним обов'язком держави. Зокрема, він нагадав рішення КСУ по конституційній скарзі Віри Хліпальської, де сказано, що держава не тільки взяла на себе позитивний обов'язок щодо виконання рішень суду шляхом створення системи виконання, а й щодо забезпечення законодавчої політики таким чином, щоб це право було ілюзорним, а реально виконувалося.

Як збирається вирішувати проблему виконавча служба

Заступник міністра юстиції Андрій Гайченко, що відповідає за органи виконання рішень, похвалився статистикою. Так, за його словами, Державна виконавча служба за перше півріччя 2021 рік стягнула 593 млн. грн. виконавчого збору в порівнянні з 450 млн. в минулому році.

«Державна виконавча служба є самодостатньою. Вона наповнює бюджет. У нас плюс 30% виконання бюджету за рік, незважаючи на складну ситуацію з карантином», — підкреслив він (хоча не зовсім зрозуміло, як це відноситься до проблеми виконання рішень в соціальних спорах - прим. ред.).

«Це хороші новини, але у нас є і біль. Біль — це зарплати держвиконавців, але це до учасників сьогоднішнього круглого столу. І другий момент — це виконання рішень судів адміністративної юрисдикції. Оскільки тут хороші новини закінчуються і починаються складності.

Суть в тому, що наші руки на сьогодні пов'язані законодавством.

Ми могли б збільшити ефективність роботи державних виконавців, якби не мораторій і не особливий порядок списання коштів з особливим категоріям стягнень (пенсійний фонд, соціальні виплати — ми не можемо стягнути кошти).

У нас десятки тисяч судових рішень про стягнення пенсій ім'ям України, які підлягають виконанню, які пройшли, в тому числі і Верховний Суд, а іноді і Європейський суд з прав людини.

Але ми не можемо просто взяти і заарештувати рахунок Пенсійного фонду і стягнути, як би ми це зробили в разі стягнення зарплати з комерційної структури.

Це наша біда. Є й інша сторона медалі.

Починається проблема не з неможливості стягнення. Починається проблема часто з некоректного формулювання позовних вимог.

Ми масово бачимо проблему, що судове рішення виноситься на підставі заявлених позовних вимог, які з самого початку були неможливі для фактичного виконання.

Скажімо, якщо суд зобов'язує розглянути певний запит або певне питання після того, як людина два роки судилася. Державний орган, який вже два роки тому відмовив, точно також, виконуючи рішення суду, розглядає і виносить знову відмову. І дає квиток людині в суд ще на два роки його життя.

Але тут не питання до державних органів, а до якості юридичної допомоги, яку отримують наші громадяни.

Я бачу вихід в тому, щоб наші законодавці — і тут я не позаздрю ​​Галині Третьякової — знайшли якусь точку балансу.

Тому що всі ми бачимо, що ці історії з боргами накопичилися за всю історію нашої держави. Це більше трильйона гривень.

Але взяти і віддати більше трильйона зараз по боргах держави — я не знаю, як це буде узгоджуватися з бюджетною політикою», — сказав заступник міністра юстиції.

У зв'язку з цим він зазначив, що потрібно виконувати вимоги європейських партнерів про підвищення ефективності виконання судових рішень. Зокрема, розглядати законопроекти 3609, 5660 та ін. «Тут мова йде не тільки про громадян, які не мають змоги виконати рішення судів. Є ще й бізнес, який не завжди може розраховувати на ефективне виконання судів щодо об'єктів під мораторієм», — додав він.

«Рішення судів повинні виконуватися. Інакше, яка ціна всієї тієї роботи, яку виконують судді і державні виконавці», - підсумував Гайченко.

Заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту Олександр Чорнобай зазначив, що в органах виконавчої служби протягом 6 місяців 2021 року перебувало майже 37 тисяч виконавчих документів щодо соцвиплат. І тільки 5 тисяч виконано.

«Це не вина державних виконавців. Оскільки судові рішення — виконавчі документи, виконати певні дії по ним повинні органи пенсійного фонду. І ці документи складаються з двох частин — зобов'язати нарахувати і зобов'язати виплатити. Органи ПФ, як правило, виконують рішення частково — нараховують, але не виплачують, мотивуючи тим, що відсутнє фінансування.

Які заходи у виконавців відповідно до закону про виконавче провадження? Це регулюється 63-75 статтями закону. Два штрафи і повідомлення в правоохоронні органи. Виконавці все це роблять, штрафують, направляють повідомлення до правоохоронних органів, ми все розуміємо, що перспектив у цих повідомлень немає. Оскільки є об'єктивна причина невиконання судових рішень — це відсутність фінансування.

З іншого боку, коли боржники оскаржують постанови про накладення штрафу в суд, буває, що судді скасовують постанови про штрафи, а також і скасовують постанови про закінчення виконавчого провадження.

Розуміючи проблематику звуження можливостей впливу на боржників, виконавець залишається один на один з проблемою, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження скасована, і це логічно, оскільки не виконано судове рішення; але і важелів впливу у нього більше немає.

Також є проблема зі зміною способу і порядку виконання судових рішень. Виконавці відповідно до закону про гарантії виконання судових рішень (ст. 7) зобов'язані звернутися також до суду із заявою про зміну. Вони звертаються. При цьому сплачується судовий збір. Але і тут результат нульовий, оскільки суди відмовляють у встановленні іншого способу виконання, адже це виходить за рамки позову, по суті, змінюється судове рішення.

Підсумовуючи. Суди завантажені, виконавча служба завантажена, і начебто все при справі, але результат нульовий.

Єдиний вихід — або фінансування, або зміна законодавства, щоб дозволити державній виконавчій службі стягувати з боржників, які обслуговуються в Казначейській службі», — зазначив Олександр Чорнобай.

На це Андрій Гайченко заперечив, що може для громадян і нульовий результат, але ДВС успішно наповнює бюджет.

У свою чергу, Оксана Епель зазначила, що в 2019 році, за даними ДСА, було зареєстровано 3183 кримінальних справи за статтею 382 КК (невиконання судового рішення), а засуджений в тому ж році тільки 51 чоловік. Тобто, правоохоронні органи працюють, але «на виході» це не дієво.

«Невиконання судових рішень не тільки впливає на імідж судів і державних органів, а й не приваблює інвесторів. Поки кожне судове рішення не буде виконуватися, інвестори в Україну не прийдуть», — підсумувала Оксана Епель. Вона додала, що, оскільки на збільшення фінансування покладатися складно, необхідно змінювати законодавство, зокрема, розширити можливості для приватних виконавців.

Позиція Третьякової

Галина Третьякова визнала, що в Україні дійсно є проблема з масовим невиконанням рішень судів, а також рішень Конституційного Суду, які стосуються соціальних виплат, і Європейського суду з прав людини.

На її думку, проблема в тому, що політики дали громадянам певні соціальні гарантії, які виконати неможливо.

 «Після двох комітетських слухань і досліджень з'явилося розпорядження Кабінету Міністрів від 17.03.2021. Я вдячна Раді Європи, оскільки саме вони готували його. Це Національна стратегія щодо вирішення цієї проблеми. Я знаю, що пан Малюська долучився до її створення і команда Мін'юсту.

Я знаю, що судді не люблять говорити про фінанси, і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях говорить про те, що рішення суду має бути виконане, незважаючи на фінансовий стан країни. І право на справедливий суд це право первинної генерації. Хоча соціально-економічні права — це вторинні права. І вони починаються з права на працю і на захист власності, а потім вже йде право на пенсійне забезпечення.

Тому ми і просили Конституційний Суд України розтлумачити поняття «права на гідне життя».

Часто я від суддівської гілки влади чую, що ми соціальна держава. Я б сказала, що ми ще не є соціальною державою, ми мріємо стати соціальною державою.

Так ось, я зачитаю перший пункт розпорядження Кабміну. Це перегляд соціально орієнтованого законодавства з урахуванням можливостей бюджетного фінансування та створення ефективного контролю за дотриманням балансу між існуючими соціальними гарантіями і можливостями їх фінансування.

І всім представникам суддівської гілки влади хочу нагадати статтю, про яку вони чомусь не люблять згадувати. Це 95 стаття Конституції, за якою соціальні зобов'язання держави і його фінансові можливості повинні бути збалансовані (на жаль, тут чомусь пані Третьякова промовчала про те, що фінансові можливості держави і бажання щодо будівництва доріг і президентських університетів теж, ймовірно, повинні бути збалансовані — прим. ред.).

Давайте ми просто будемо дивитися на фінансові можливості», — заявила Третьякова.

Далі вона почала розповідати, що «ця влада» не винна в існуючих сьогодні проблемах.

«ЄСВ повинен був 22%. Це пан Яценюк знизив майже вдвічі єдиний соціальний внесок. І тому у держави зникли ресурси на оплату пенсій. І держава почала знижувати свої зобов'язання. У нас сьогодні в трудових пенсіях 20% -ве забезпечення», — зазначила Третьякова.

«До речі судді, які мають сьогодні пенсійне забезпечення, в європейській практиці не мають пенсії, а довічне утримання. І Європейська хартія суддів говорить, що суддя повинен мати або утримання як людина, яка працює, або довічне утримання. Сьогодні судді мають подвійне забезпечення. Власне, тому ви сьогодні маєте позитивну дискримінацію по відношенню до інших громадян. Саме по суддях забезпечується в першу чергу. При цьому пенсійний вік не змінений для суддів», — продовжила глава соціального Комітету.

«Європейська хартія говорить про те, що держава може відступати від соціальних зобов'язань при зміні політико-економічної платформи.

Недарма ми Помаранчеву революцію і Революцію гідності називаємо революціями. Тому що ми від радянських основ нашої держави перейшли до ринкової економіки. Соціальна політика ринкової економіки ніколи в цій державі не обговорювалася. Вона базується на зовсім інших принципах, ніж ті, на яких існував соціалізм, прокоммунізм або Радянський союз. Змінивши політекономічну платформу, ми не змінили соціальну політику. А це означає, як пише пан Бершеда з Інституту законодавства Верховної Ради, що ми тільки на 40% забезпечуємо своїх громадян соціальними виплатами. На 60% ми перерозподіляємо дохід так, як він розподілявся в соціалістичні часи. Соціальні трансферти в соціалізмі не виконували функцію соціального захисту, коли людина потрапляє в складні життєві обставини.

Всі європейські конвенції говорять про те, що соціальна політика повинна будуватися тоді, коли людина потрапила в складні життєві обставини.

Ми їх назвали лише в січні 2020 року в законі про соціальні послуги. «Складні життєві обставини» в нашому законодавстві з'явилися тільки в цьому законі.

У нас немає соціального кодексу, який би декларував принципи соціальної політики. У нас немає розуміння, що таке соціальний захист і коли держава повинна захищати людину. Так ось, згідно з європейськими принципами, які у нас продекларовані в преамбулі Конституції, ми повинні створити таку соціальну політику, яка буде захищати людей в складних життєвих обставинах.

(Простіше кажучи, мова йде про те, що люди, які в таких обставинах, на думку, звичайно ж, держави, не перебувають, не повинні мати право на соціальні виплати та пільги. Про це Третьякова вже неодноразово говорила - прим. ред.).

Але я зараз назвала тільки причини, за якими не виконуються рішення. Я вважаю, що вони повинні виконуватися. Оскільки, як тільки не виконуються рішення суддівської гілки влади, то цієї гілки влади немає для держави. Це означає, що вас нівелювали. Держава нівелювала. Тому я розумію, що ви повинні боротися за свої права як влада», — сказала Третьякова. Чому саме судді повинні боротися, щоб рішення стосовно громадян виконувалися — залишилося загадкою.

Далі Галина Третьякова підійшла до тези про те, що «соціальні виплати держава може і не гарантувати».

«Зараз багато кейсів, в тому числі Польщі, Грузії, Греції, коли соціальні зобов'язання знижуються.

Ну, наприклад, Греція знизила на 20% соціальне утримання своїх людей. Польща знижує. Оскільки під час падіння ВВП, прожиткового мінімуму, коли падають показники, то в такому випадку не може не падати соціальне забезпечення. Оскільки воно базується на податках, які сплачує народ України», — сказала голова соціального Комітету.

За її словами, щоб забезпечити соцвиплати, потрібно збільшити податки. «А ви готові платити більше податків або ФОПи, які ходять з прапорами, готові платити більше податків?» — поставила питання Третьякова.

(Тут варто зазначити, що крім підвищення податків держава також може вживати інші заходи — наприклад, проводити аудит своїх витрат, не витрачати бюджетні кошти туди, куди не слід в умовах, коли фінансування обмежене, наприклад, на зйомки серіалів або покупку прапорів, утримання армії чиновників, високі зарплати топ-менеджерам і ін.)

У відповідь на зауваження члена ВРП Олега Прудивуса, що судді платять великі податки зі свого доходу, Третьякова заявила, що в Україні регресне оподаткування, і чим більше людина заробляє, тим менше вона платить податків.

Віктор Городовенко погодився з тим, що проблема з соціальним забезпеченням формувалася протягом існування нашої держави. «Єдине, що з точки зору того, коли КСУ формує свою позицію, він не говорить, що проблема виникла внаслідок дій депутатів певного скликання. Незалежно від того, коли вона виникла, її необхідно вирішувати.

По-друге, Ви послалися на 95 статтю Конституції. Якщо ми здійснюємо конституційний контроль — то його здійснюємо з точки зору статті 6, а саме того, хто і за що повинен відповідати.

Відповідь, чому виникла проблема, дуже проста — популізм. Але від пошуку відповіді на питання, хто винен, проблема не зникне», — зазначив він.

Позиція Мінсоцполітики

Від міністерства соціальної політики були присутні цілих два заступника міністра.

Заступник міністра соціальної політики Борис Лебедцов зазначив, що на подібних круглих столах повинно бути присутнє Міністерство фінансової політики, оскільки Мінсоцполітики може виконувати рішення судів тільки в рамках виділених йому коштів.

Заступник міністра соцполітики Віталій Музиченко зазначив, що його відомству разом з Галиною Третьякової «постійно доводиться боротися з популізмом». Оскільки «є велика кількість депутатів, які хочуть» ощасливити «людей вже сьогодні».

 «Коли ми проаналізували можливість виконання державою тих зобов'язань, які були прийняті ним ще в 1996 році, коли розмір мінімальної пенсії був 14 грн, то сьогодні ми маємо абсолютно інші соціально-економічні умови.

Тут Галина Третьякова задалася питанням, чи є ми соціальною державою чи ні — це дивлячись з якого боку дивитися.

Якщо дивитися на обсяг зведеного бюджету нашої держави, який витрачається на соціальний захист — пенсійне забезпечення, фонди соцстрахування, безробіття та інше — половина (!) і навіть більше. Тобто, за цим показником абсолютний критерій соціальності. Але питання — а яка ефективність використання цих коштів.

Якщо говорити сьогодні про той же фінансовий стан Пенсійного фонду. Так, в 2015 році було прийнято незважене рішення про зміну майже вдвічі ЄСВ без перегляду видаткової частини. Була ідея в тому, що бізнес у нас одумається, почне чесно платити податки, заробітні плати і збільшиться кількість надходжень. Але в результаті ми побачили, що бізнес просто став багатшим. А трудовий ресурс — ті кошти, які отримував, ті і отримує. І будемо відверті — 40% в конверті. Це закладає неможливість по суті виконання відповідних зобов'язань.

Богдан Моніч заявив, що Мінсоцполітики може своїм вольовим рішенням дозволити або заборонити Пенсійному фонду виконувати судові рішення. Ми ні в одному листі ніколи Пенсійному фонду не давали «добро» на те, щоб не виконувати судові рішення. Ми стоїмо на позиції, що будь-яке рішення, яке вступило в законну силу, має бути виконано.

Але тут повертаючись до того, що сказав Олександр Чорнобай з точки зору практики реалізації і резолютивної частини, з якої приходять люди, це, як правило, «перерахувати і виплатити». З питанням «перерахувати» — взагалі немає проблем. А що стосується виплати — можу привести в приклад виплату ветеранам війни до 5 травня. Адвокатський корпус взяв на себе обов'язок захищати права людей, це все робиться по шаблонах. Як тільки було прийнято в лютому рішення КСУ, ми як головний розпорядник, повинні були забезпечити виконання рішення. Але 8 млрд. грн. ми не отримали для забезпечення виконання. Тому ми пішли по практиці впровадження окремої бюджетної програми, за якою буде формуватися реєстр таких рішень. Але при цих мільярдних сумах ми розуміємо «перспективи» виконання.

Тому рішення ми бачимо тільки в зміні підходів до системи соціального захисту, який повинен бути спрямований не на «розмазування» ресурсу між усіма (і за рахунок цього ми маємо судові рішення громадян, які незадоволені якоюсь частиною). А він повинен бути спрямований на вихід сімей зі складних життєвих обставин.

Що стосується системи соціального страхування, ми говоримо, що виконати зобов'язання неможливо без додаткового ресурсу. Він може бути реалізований — або як пряма дотація до держбюджету, і 195 млрд. грн. направляється в ПФ, щоб ми могли виконати зобов'язання, або другий шлях — це підвищення податків. Третього не дано.

І проблема не в тому, що ми не хочемо виконувати рішення судів. На сьогодні ми перебуваємо в таких умовах, коли ми повинні балансувати. А законодавство повинно бути прописано так, щоб його можна було реалізувати», — заявив заступник міністра.

За інформацією Судово-юридичної газети.