КАС: Докази сплати адвокату гонорару для його відшкодування відтепер не потрібні

Не так давно аналіз судового рішення Касаційного адміністративного суду, у якому суд висловив свою позицію про те, що для цілей відшкодування витрат на правову допомогу заявник може використовувати будь-який документ, який свідчить про фактичне понесення таких витрат викликав жвавий інтерес серед професійного середовища.

І це не є дивним адже питання оплати гонорару є одним із важливіших для адвоката, а його відшкодування за рахунок сторони, що «програла» - для клієнта.

У вирішенні даних питань прогресивним є саме Касаційний адміністративний суд, який поступово відходить від позиції штучної формалізації відносин адвоката та його клієнта (як це було у рішенні, про яке я згадав вище).

Рішенням ж, що пропонується до уваги повністю відповідає вказаній позиції та певним чином її розширює. Однак, на мою думку, у даному рішенні КАС недостатньо обґрунтував свої висновки, але головне результат!

У справі № 280/2635/20 вирішувався спір, який виник між покупцем нерухомості та органом Пенсійного фонду щодо повернення позивачу помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу.

Суд першої інстанції вказані вимоги задовольнив, однак відмовив у стягнення з ПФУ витрат на правову допомогу наданої позивачу адвокатом. Таку є позицію поділив і апеляційний суд.

Приймаючи вказане рішення суди послались на те, що матеріали справи не містять доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу, оскільки до матеріалів справи не надано жодного документу, який підтверджує їх перерахування на користь особи, яка надавала правничу допомогу.

Однак КАС був іншої думки.

Приймаючи рішення про часткове стягнення витрат на правову допомогу суд касаційної інстанції послався на те, що за положеннями ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В матеріалах даної справи містяться акти надання послуг у яких вказано вид правової допомоги, час протягом якого надавалась кожна послуга та її вартість.

Кодекс адміністративного судочинства містить норми, які визначають процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень).

При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду.

За повідомленням інтернет-ресурсу «Протокол».